КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-5796/11 Головуючий у 1-й інстанції: Кириленко Т.В.
Суддя-доповідач: Горбань Н.І.
УХВАЛА
Іменем України
"20" жовтня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Горбань Н.І.,
суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 19.09.2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_2 15.08.2011 року звернулася до Святошинського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до УПФУ в Святошинському районі м. Києва про зобов`язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни, починаючи з 09.07.2007 року по 22.07.2011 року.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 29.08.2011 року позовні вимоги за період з 09.07.2007 року по 25.02.2011 року залишено без розгляду.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 19.09.2011 року позовні вимоги задоволено частково за період з 26.02.2011 року по 22.07.2011 року з урахуванням виплачених сум.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові у повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»у розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року № 2195-IV, а відтак на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»особам, які належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для зазначених осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України»на відповідний рік.
На момент звернення позивача до суду нарахування доплати до її пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.
Всупереч вимогам ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалося відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Відповідач не правомірно виплачував позивачеві щомісячне підвищення до пенсії у меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»передбачено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік, зокрема Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»від 06.07.2011 року № 745, яка набрала чинності 22.07.2011 року, тому строк нарахування та виплати підвищення до пенсії позивачеві, як дитині війни, визначено судом першої інстанції за період з 26.02.2011 року по 22.07.2011 року.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції -залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва -залишити без задоволення.
Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 19.09.2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Горбань Н.І.
Судді: Земляна Г.В.
Сорочко Є.О.
